Ці люди готові не тільки написати статтю, а й прагнуть, щоб їх матеріал зрушив місцеву владу та громадян від обміну негативними коментарями в соцмережах до діалогу та дій.
Проводимо вебінари, лекції з нацекспертами, які допоможуть медіа розвиватися і ставати простором для пошуку точок росту громади.
Кожна редакція отримує свого наставника – ментора, який допомагає на всіх етапах участі в проєкті.
Проводимо живі зустрічі, розповідаємо про досягнення редакцій та їх громад на всю країну.
Журналісти проводили глибинні інтерв’ю (запозичено з маркетингу), збирали фокус-групи, бліц-опитування на вулицях, бесіди з національними експертами, організовували та проводили «круглі столи».
Всі формати матеріалів та заходів направлені на те, щоб допомогли віднайти справжні проблеми громад, сформувати серії актуальних текстів і відео, запропонувати та впровадити рішення
Агенція медійного росту «Або» запустила програму «Медіатори громад». Її мета — створити першу в Україні спільноту журналістів, яка на експертному рівні розбиратиметься в темі функціонування й розвитку міст. Вони стануть посередниками між мешканцями міста, громадським сектором і владою.
Налагодити контакт. Чим журналісти-медіатори корисні для редакцій і громад — кейс Агенції «Або»
ЧИТАТИ ТУТЛюдям потрібні люди: що я зрозуміла за час роботи із журналістами-медіаторами
ЧИТАТИ ТУТМенторство в проєкті зімнотворчої журналістики.
Як це було
Чути, говорити, змінювати. 5 речей, яких можна навчитись у журналістів-медіаторів
ЧИТАТИ ТУТМедіатори співпрацювали з представниками громадських організацій і міської влади, з бізнесменами, волонтерами. Їм допомагали редактори і ментори. От що вони розповідають про роботу з журналістами
Бути медіатором Покровської громади, яка за лічені кілометри від лінії розмежування, – це перш за все бути голосом її мешканців, що поїхали і що залишились. Це гучно говорити про їх біль, про красу міста, яку щоденно знищують росіяни і стійкість самих покровчан. І Покровськ має такий голос. Ним стала медіаторка Наталія Бірюкова, яка разом з Ігорем Очеретнім досі документує життя в місті для локального телеканалу та онлайн-медіа “Свої”. А ще – кілька разів на тиждень включається в національні ефіри чи спілкується з іноземними журналістами, щоб про Покровськ не забували.
Бо бути медіатором Жовтоводської громади, в якій все ще відчутні наслідки кризи ідентичності після закриття уранових шахт і пов'язаних підприємств, – це зовсім інша історія. Це про важливість показати самим мешканцям, що місту є чим пишатись, є шляхи, як розвиватись і зараз. Це про необхідність показати, що розвиток громади сьогодні – це відповідальність самої громади. Ніхто не прийде й не наведе лад, як це було у 60-х роках. А ще – це про необхідність познайомити між собою окремих ініціативних людей, щоб вони могли об’єднатись і разом стати більш ефективними. І тією людиною, якій це вдалось, стала медіаторка Тетяна Потоцька. Саме під час круглих столів, які вона проводила з фрилансером Микитою Мельниковим, народилось чимало партнерств між громадським сектором і бізнесом, завдяки яким Жовті Води стають комфортнішими.
І, врешті, зовсім інша історія - бути медіатором Петропавлівської громади, населення якої лише 8 тисяч мешканців. Де громадські простори, арт-центри, молодіжні хаби – це лише мрія. А діалог з владою, державно-приватне партнерство – це щось з розділу фантастики. Ваша думка, ваші відчуття важливі, а зміни – можливі. Ось що важливо було журналістам-медіаторам показати мешканцям на цьому етапі. І Дар’ї Юдіній, Крістіні Мельніченко та Діані Дмитрюк це теж вдалось. Вони не просто визначили, що людей найбільше турбує чистота й охайність вулиць та дитячих майданчиків селища, а й зібрали громаду на толоку і покращили ситуацію. І так запустили хвилю інших маленьких, але важливих змін.
Журналістки-медіаторки Нікополя є незламними, як і їхнє місто. Працювати під постійними обстрілами – ще те випробування. А тут потрібно не просто писати, але й активно впливати на життя своєї громади. У рамках проєкту «Медіатори громад» з'явилася велика кількість матеріалів про нікопольців, які не здаються: працюють, волонтерять і безапеляційно вірять у перемогу. Ці люди справді надихають. А ще більше надихає, коли робота журналісток-медіаторок дає свої результати: з нікопольськими волонтерами зв'язуються великі благодійні фонди, кафе починають активніше відвідувати, цуцика з прифронтового притулку беруть у сім'ю. І це тільки частина чудових історій, які сталися саме завдяки роботі медіаторок Нікополь.City.
Коли треба розповісти про медіатора/ку громад, то мені відразу спадає на думку Наталя Кравець з Южноукраїнська. Це та людина, яка не проходить осторонь проблем її міста. Найперше, вона ці проблеми бачить, а потім вони її не можуть відпустити. Саме завдяки її наполегливій роботі в Южноукраїнську з’явився сучасний мамограф. Доти у місті не було взагалі ніякого.
Журналістка-медіаторка Ганна Волошина з початку цього року дуже активно включилася у життя своєї громади. Вона не просто писала, знімала відео про погані дороги, недоступність Южноукраїнська для людей з інвалідністю, про цікаві туристичні локації міста. Вона збирала круглі столи на ці теми, відстежувала виконання обіцянок міською владою, а зараз є однією з ініціаторів заснування ГО «Гард тиристичний» – організації, яка розвиватиме туризм у Южноукраїнську і його громаді.
Медіатори потрібні кожній громаді і приклад журналісток ЮжкаNews.City це підтверджує.
Під моїм менторством три редакції — Красноград.info, Новинар.City Южне.City. І мені здається, що всі чи майже всі журналісти (та й редактори) були амбасадорами своїх громад ще до початку проєкту. Адже їм не байдуже до своїх міст, вони живуть і розвиваються в них, близько до серця беруть ті чи інші проблеми та теми. Нехай це матеріал про молодіжну раду міста або про благоустрій чи безбар’єрність — таке враження, що це щось особисте. Часом я переживаю, може дійсно в людини є травмуючий досвід з цього питання чи якась історія, пов’язана з родичем. Та виявляється, що больові точки міста — то больові точки самого медіатора. Що не дивно, адже це представники громади. Тому я часто (завжди) боюсь правити тексти чи давати рекомендації. Але роблю це, звичайно — і виходить, як на мене, добре. Не тому, що я така класна. Тому що люди, яким не байдуже, завжди готові вчитися і адекватно сприймають критику, вміють наслідувати приклади, інтегрувати чужий досвід.
А також дуже добре знають, коли краще орієнтуються в темі, можуть відстояти свою точку зору. І саме тому я думаю, що їм вдасться впровадити бажані зміни, змусити владу людською мовою комунікувати з мешканцями своїх міст та сіл. Власне, це вже відбувається. Так, не завжди настільки очевидно, але велике видно з великої відстані.
Ми проводили вебінари і навчальні кампуси, що дали змогу медіаторам розбиратися в темі функціонування й розвитку міст на експертному рівні.
місяців роботи і навчання
вебінарів
навчальні кампуси
круглих столів в громадах
Вирішили поділитися з вами конспектами лекцій одного з освітніх кампусів.
шеф-редакторка онлайн-журналу Weekend.Today
«Як цікаво писати про місто та людей, які в ньому живуть. Досвід Вікенда»
культурна менеджерка, засновниця Криворізького центру сучасної культури
Креативна продюсерка Радіо «Промінь», тренерка продкаст-програм DW Akademie
засновник Big Recovery Portal
«Як працює BRP.org.ua — інструмент громадського моніторингу відновлення країни»
радниця мера міста Ірпінь з мистецьких питань
керівниця КП «Туристично-інформаційний центр Дрогобича»
консультантка зі стратегічних та кризових комунікацій Work.ua
арт-директорка та дизайнерка Platfor.ma
маркетинг менеджерка Platfor.ma
«Миколаївський обласний краєзнавчий музей: як команда "Платформи" його змінила та навіщо»
консультант Світового банку у сфері аналізу даних та кібербезпеки, менеджер відділу навчання YouControl
засновник онлайн-журналу «Цукр» (Суми)
«Довіра до медіа та видавця: як вона формується на прикладі “Цукра”»
співзасновник Креативної Січі, волонтер і засновник БФ «Трансформація зброї»
«Як працює волонтерська агенція “Креативна січ”. Кейси, креативи та спільнота співтворців»
журналістка Invictus Games Team Ukraine та Характер.media, авторка книжок з хронікою війни
Що нового дізналися на кампусах та вебінарах наші медіатори
Виявляється, інтерв'ю може бути «глибинним». Спочатку я думала, що це щось пов'язане з психологією. Типу треба зануритися у підсвідомість респондента
Коли вперше почула про «глибинне інтерв’ю», то думала, що це прям щось супер особисте доведеться питати у гостей. Не лише про «народився-одружився», а про щось інтимне
Коли вперше почула від оператора: «Почнемо з синхрону?», то розгубилася. Не знала, що це за слово. А зараз запис відео – улюблена частина роботи
Модерація — це не просто керування дискусією, а справжнє мистецтво тримати всіх у тонусі, не даючи розбігтися думкам учасників у різні боки.
Сеттінг — це той момент, коли ти розумієш, що правильне налаштування простору може зекономити тобі нерви, час і зберегти здоровий глузд учасників. Бо немає нічого гіршого, ніж несправний проектор на важливій презентації.
Медіювання конфліктів — відкрила для себе, що конфлікти не завжди погані. Вони можуть бути джерелом розвитку, якщо знати, як їх правильно медіювати. Головне стримувати себе і не розпалювати їх на кожному кроці!
Ехо-камера – феномен, при якому людина сприймає тільки ті думки і погляди, що відповідають її власним, підсилюючи власні переконання. Контент-аналітика – процес аналізу контенту з метою зрозуміти, який вплив він чинить на аудиторію.
Фасилітація — це слово яке звучить дуже страшно, але має приємне значення. Це процес організації дискусіями, зустрічами або тренінгами з метою досягнення спільних цілей. Фасилітатор — це нейтральна людина, яка цей процес веде, допомагаючи учасникам ефективно спілкуватися, генерувати ідеї та приймати рішення.
Дізналась що таке слово кринж та зашквар( бо їх використовували під час опитувань по місту
Коли прийшла у проєкт, я дізналася про слово «дедлайн». І ні, мені не соромно. Просто вдома, у декреті, я його і не могла почути. У ході роботи медіатором я дізналася, що є такі молодіжні ради. Тобто молодь збирається у таку собі раду, та радить місцевій влади зі свого боку, що можна ще зробити в громаді. А я, виявляється, також ще маю відношення до тої молоді, бо це люди 14-35 років.
Фасилітатор: це не просто модний термін, а людина, яка керує обговоренням так, щоб всі учасники не просто говорили, а справді почули один одного. Звучить по модному.
Лендинг: це не просто веб-сторінка, а мистецтво створення першого враження.
Моє нове слово «фасилітація». Дізнавшись, що воно значить, я в другий день 1 кампусу пишалась собою, як людина, що може організовувати процеси, в тому числі для колективного вирішення проблем в окремих групах, а ще тепер знаю яку назву має це явище.
Фасилітатор — це не фасад і не лікар, це той, хто допомагає іншим досягти згоди, навчаючи співпрацювати.
Панельна дискусія — не те, що відбувається на будівництві, а серйозна розмова експертів.
Кампус — місце не лише для навчання, а й для неформальних дискусій з кавою та гумором.
Що нового дізналися на кампусах та вебінарах наші медіатори
Виявляється, інтерв'ю може бути «глибинним». Спочатку я думала, що це щось пов'язане з психологією. Типу треба зануритися у підсвідомість респондента
Коли вперше почула про «глибинне інтерв’ю», то думала, що це прям щось супер особисте доведеться питати у гостей. Не лише про «народився-одружився», а про щось інтимне
Коли вперше почула від оператора: «Почнемо з синхрону?», то розгубилася. Не знала, що це за слово. А зараз запис відео – улюблена частина роботи
Модерація — це не просто керування дискусією, а справжнє мистецтво тримати всіх у тонусі, не даючи розбігтися думкам учасників у різні боки.
Сеттінг — це той момент, коли ти розумієш, що правильне налаштування простору може зекономити тобі нерви, час і зберегти здоровий глузд учасників. Бо немає нічого гіршого, ніж несправний проектор на важливій презентації.
Медіювання конфліктів — відкрила для себе, що конфлікти не завжди погані. Вони можуть бути джерелом розвитку, якщо знати, як їх правильно медіювати. Головне стримувати себе і не розпалювати їх на кожному кроці!
Ехо-камера – феномен, при якому людина сприймає тільки ті думки і погляди, що відповідають її власним, підсилюючи власні переконання. Контент-аналітика – процес аналізу контенту з метою зрозуміти, який вплив він чинить на аудиторію.
Фасилітація — це слово яке звучить дуже страшно, але має приємне значення. Це процес організації дискусіями, зустрічами або тренінгами з метою досягнення спільних цілей. Фасилітатор — це нейтральна людина, яка цей процес веде, допомагаючи учасникам ефективно спілкуватися, генерувати ідеї та приймати рішення.
Дізналась що таке слово кринж та зашквар( бо їх використовували під час опитувань по місту
Коли прийшла у проєкт, я дізналася про слово «дедлайн». І ні, мені не соромно. Просто вдома, у декреті, я його і не могла почути. У ході роботи медіатором я дізналася, що є такі молодіжні ради. Тобто молодь збирається у таку собі раду, та радить місцевій влади зі свого боку, що можна ще зробити в громаді. А я, виявляється, також ще маю відношення до тої молоді, бо це люди 14-35 років.
Фасилітатор: це не просто модний термін, а людина, яка керує обговоренням так, щоб всі учасники не просто говорили, а справді почули один одного. Звучить по модному.
Лендинг: це не просто веб-сторінка, а мистецтво створення першого враження.
Моє нове слово «фасилітація». Дізнавшись, що воно значить, я в другий день 1 кампусу пишалась собою, як людина, що може організовувати процеси, в тому числі для колективного вирішення проблем в окремих групах, а ще тепер знаю яку назву має це явище.
Фасилітатор — це не фасад і не лікар, це той, хто допомагає іншим досягти згоди, навчаючи співпрацювати.
Панельна дискусія — не те, що відбувається на будівництві, а серйозна розмова експертів.
Кампус — місце не лише для навчання, а й для неформальних дискусій з кавою та гумором.